Recent reviews by SeTuR

Так так і ще раз так!
Ігролад, візуальний стиль, саундтрек та ще й якісна локалізація! Це 10 з 10

Я напевне в меншості, але ніколи не був справді фанатом серії. Перші вийшли в період коли я був в перерві між іграми, а потім було складно втягнутись через декілька років. Пропри це, дуже хотів спробувати нову частину коли її тільки анонсували.
І бляха муха, я бачу тут справді якісну гру, яка затягує атмосферою прям з першого спуску в цей підвальний коридор.

Правда трішки погравши дуже здивував технічний стан, з однієї сторони оптимізація непогана, можна мати цілком грабельний фпс і картинка навіть на середніх налаштуваннях справді красива, з іншої є цікаві і безпідставні просідання і особисто в мене, статер... Впевнений що за 2-3 патчі буде на порядок приємніше грати. Або ж - It Just Works™ ;)

Якщо хтось сумнівався чи варто грати без проходження перших частин, суб'єктивно скажу так! Початок затягує без особливого знання всього лору.

Пишаюсь що це зроблено нашими чудовими людьми!

Слава Україні!

Почну з головного - доволі посередня гра

В цій грі ви не знайдете нічого нового, банальна "шпілька" які робили 10-15 років тому, і що цікавіше за призмою ностальгії, мало відрізняється від першої частини.
Чи візуально красива гра, звісно. Чи змінився геймплей, так, але чи став краще ? Суб'єктивне твердження.

Награв не багато, але і цьому є причини. Перші дзвіночки були ще до першого запуску. Кількість підтверджень котрі треба тикнути для надання дозволу на збір інформації тупо зашкалює. Кількість онлайн сервісів які встановлюється, просто вау. Юбісофт та ЕА просто в шоці що так можна було.
Тепер запуск, Компіляція шейдерів, клас це справді добре. Запускаєш гру, 40фпс і мікрофрізи... Вау... Ок, дивимось в налаштування, а там хаос, те що мало б бути на високих - мінімалка, і навпаки. Тобто комфортні 60 можливі, але чому я маю це виправляти. Ну і мікрофрізи не зникають. При перезапуску екпойнту, завантаження довше ніж самого рівня, зручно. Але саме класне було коли гра закривається, це зайняло десь 3 хв, таке враження що гра тупо заархівувала всі файли на компі і скинула на свої сервера, бо навантаження було солідне, а я дивився на чорний екран. Смішно, сучасні технології напевне.
Гра лінійна, не маю з цим проблем, це перевага, але бляха блокувати краї карти кущами, коли персонаж тупо камяні брили ногами розбиває, смішно, що лише показує застарілий дизайн та підхід до гри.
Візуально все зроблено класно, видно що власники айпі тут попрацювали, а от розробники не так вже і старались як на мене.
Купував не тому що я прям фанат цього всесвіту, але перша гра дуже сподобалась свого часу, може коли дороблять цю теж проведу класні пару годин. І що важливо для мене українська локалізація є, наче непогана, не виглядала як гугл перекладач, але це треба більше награти щоб зробити висновок.

В цілому наразі не рекомендував би брати за повну ціну, але фанатам всесвіту, чекайте розпродажу.

Однозначно гра року

Кажуть класна гра...

Якщо ви ще її не спробували, то я не знаю чи зможу я тут написати щось, щоб змінило вашу думку...
Зробіть собі ласку і зіграйте всю серію з 3-х ігор :)

Following the life of this game, how it turned from broken promises to the amazing thing it is now, was definitely worth the preorder price tag!

Cyberdimension Neptunia: 4 Goddesses Online найновіша гра в серії, а точніше найновіший спін-офф серії, події якого відбуваються всередині однойменної гри. А ще, це гра, котра принесла найбільше змін в історії серії.

Ну почати потрібно з найважливішого, так як це скоріше за все покаже нам майбутнє серії. Нептунія нарешті змінила рушій, та переїхала на Unreal Engine 4, *шок* =) На жаль не все так гладко, як хотілось би, видно що команда не дуже знайома з технологією, але це величезна зміна котра неодмінно задасть тон у майбутнє.

Кожен запуск гри починається з довжелезного екрану завантаження, на слабших системах до декількох хвилин, і так кожного разу, на щастя в самій грі все вантажиться швидко.
Щодо самої гри, то від рушія найбільший буст отримали локації, тепер вони величезні, без зайвих екранів завантажень. Так, їх ще не багато, але вони нові, та не заїжджені роками. Запам'яталась карта, котра побудована як гора, і коли добігаєш вершини, то частково видно шлях внизу, для нептунії це крутий прогрес.

Ігролад теж видозмінився, тут ми маємо більше екшн хек і слеш, замість традиційної покрокової стратегії, але знову ж таки новий рушій, все нове, а нового не так і багато... Комбо атак, на пальцях порахувати можна, вміння персонажів теж доволі "схожі", і хоча на початку грати доволі цікаво та весело, особливо мені не вистарчило емоцій до кінця сюжету, тому бойова система в найкращому випадку отримує від мене змішані враження. Якщо вам гра видається важкою, просто оберіть Юні чи Непгір, котрі мають дальні атаки, і вперед перемагати =)
Також в грі відсутні ХДД форми, своєрідна візитівка серії, котра була у всіх іграх. Замість них нам дадуть "богинь" як окремих персонажів, мене це скоріше розчарувало, так як трансформації під час бою, завжди були важливим елементом гри.
Щодо діалогів у грі, то дизайн персонажів як завжди неперевершений, але анімацій стало поменше, наприклад, тепер відсутня анімація дихання моделей.
Та й самих персонажів не так і багато, 8 ігрових персонажів (12 якщо рахувати трансформації богинь, я їх рахувати варто) І факт того що в грі в хабі присутні всі старі, добре знайомі персонажі серії, зіграти нам за них не доведеться...

Так як гра побудована у вигляді ММО не дивно, що діалоги чимало підколюють жанр, але і традиційного гумору серії залишилось чимало. Як і фан сервісу.
Черговою зміною, котру варто відзначити, є зміна голосу однієї з героїнь. Так Нуар тепер озвучується новою акторкою, не берусь казати чи це добре чи ні, потрібно просто звикнути.

Ну і яке ж ММО без цього самого Онлайну, в грі є можливість пошуку чи створення кімнат для 4-х гравців, де можна зібратись для проходження певного квесту, в черговий раз не все так гладко, але рух в правильному напрямку.

Про сюжет багато розказувати не стану, він є, він далеко не поганий, але і двічі перепроходити сенсу не дає.

Підсумовуючи, це однозначно Нептунія, нова, можливо ще не у всьому краща, але нарешті є причина чекати наступної гри серії, і думати що ж саме НОВЕ буде, тому що звідси лише дорога вверх. Для фанів серії це неодмінно гра котру варто зіграти, щоб побачити всі зміни на власні очі. А для людей котрі просто хочуть спробувати щось нове, я би радив зачекати на знижку.

Як завжди, нижче залишаю відео початку гри:
https://www.youtube.com/watch?v=yRlbpsNetvg

DYING: Reborn - це головоломка в стилі кімнати загадок (Escape Quest як їх в нас називають) з елементами жахів.

Отже, гра починається з моменту, коли головний герой прокидається в невідомій кімнаті з жахливим головним болем. Без жодного уявлення, що ж трапилось, але згадуючи, що йому потрібно допомогти своїй сестрі. Отримавши контроль, ми почнемо вибиратись з цієї будівлі, по одній кімнаті за рівень. В грі 6 кімнат (рівнів) до яких дуже мало претензій, гарно виглядають, загадки побудовані на оточені і доволі логічно заховані, а звуки будуть головним фактором, який нам час від часу нагадає, що це гра в під-жанрі жахи.

Основною механікою гри є головоломки, і тут гра впоралась, вони різноманітні, цікаві, не надто складні, але далеко не всі вдасться випадково розгадати. Запам'яталась головоломка з міні-піаніно, де потрібно зіграти 14 нот, довго можна шукати підказку, а вона як в кращих традиціях жанру, прямо перед носом.
Інколи нашим супротивником стануть інші механіки гри, наприклад дуже повільна ходьба героя, чи не самий точний вказівник курсора, принаймні на геймпаді, з мишкою проблема наче пропала, але з іншого боку це підкреслює атмосферу гри.

Щодо сюжету гри, тут важко знайти справді позитивні моменти, можливо на початку нас і заінтригують, але вже ближче середини гри, особисто мені було якось байдуже. Сюжет для розробників був далеко не в пріоритеті і це видно. За цілу гру нам практично нічого не пояснюють, питань виникає більше ніж отримуємо відповідей, і щоб без спойлерів, кінець гри теж нічого не прояснить... Можливо так розробники хотіли "мяко" натякнути на продовження, але це не є правильний підхід. А доповнюючи це все, далеко від професійного акторського складу, котрі просто вибивають з будь-якого занурення у світ гри і маємо історію нижче середнього рівня, хоча потенціал був кращим.

Графічно гра, ну дуже, нагадує маєток Бейкерів з останньої гри RE, і це знову плюс, також, як я вже писав, звук в грі доповнює атмосферу, хоча і кліше тут чимало. Гравцям має бути цікаво знати, що гра запрацює, напевне, навіть на калькуляторах, оптимізація хороша, і це не дивно гру можна придбати навіть на портативній консолі від соні. А от що дивно, це факт, що гра на консолі від соні має підтримку віртуальної реальності, котра чомусь до ПК версії не добралась. Хоча все таки ПК версія отримала і свої переваги, окрім очевидних в ПК версії гри добавили "нові" приховані предмети, котрі вважались зайвими, а ще наче є прихована альтернативна кінцівка, котру особисто я не знайшов, тому не знаю наскільки вона розширена.

Підсумовуючи, гра в цілому не надто високого рівня, але якщо брати основу гри, а саме головоломки, та графічну частину і давайте не забувати про ціну, тоді я без жодних сумнівів можу її вам рекомендувати, а особливо людям котрі хотіли б спробувати кімнати загадок.

Відео першого розділу гри:
https://www.youtube.com/watch?v=bIyWcqY5XUM

Indygo - це гра, що розповідає про депресію молодого художника на ім'я Том, котрий закрився не лише в собі, але і від усього світу в одній кімнаті свого будинку.

Отже з гри ми зрозуміємо, що у Тома все було чудово, він отримав бажане підвищення на роботі, в стосунках зі своєю дівчиною теж все прекрасно, нещодавно вони з'їхалися, але ось настає поганий день... і десь приблизно через 2 місяці починаються події самої гри.

Гра нам не пояснює, що саме трапилось, але це не так вже і важливо, не в цьому проблема, так само як і поганий настрій не є проблемою, проблема в депресії, котру зі сторони зрозуміти практично неможливо і саме це ми тут переживаємо.
Особисто я б не радив сприймати все в даній грі як факт і посібник для подолання складних часів, гра передусім експерементальна, але дає зрозуміти як себе почуває хвора людина та оточуючі її люди.

З точки зору ігроладу це point&click пригода з чудовим візуальним стилем, котрий підкреслює темну натуру гри.
На початку нового ігрового дня нам будуть давати натяки, чи прямі вказівки на те чим сьогодні ми повинні займатись, і суть тут знову ж таки не у самих завданнях, як у їх простоті і в той же час складності їх виконання для Тома, а по завершенні нас переважно чекають прості і доволі схожі варіанти рішень, але не піддавайтесь простоті, і старайтесь трішки вчитатись та вдуматись, бо ведуть вони до кардинально різних закінчень історії.

Усі діалоги в грі прописані дуже цікаво, і я б навіть міг посперечатись, що їх писала людина котра пережила подібні складні часи, тому що відчувалась емоційність. Також варто сказати, що актори озвучення справились з передачею емоцій в діалогах, жодних претензій.

Музичний супровід в грі відповідає депресивному стилю гри, і хоча під час гри головна тема гри мені сподобалась, в плейлист я її навряд чи колись добавлю.

І попри невелику тривалість гри, приблизно годину піде на одне проходження, я можу її порекомендувати, тому що гра хоче показати, що завжди є вихід, потрібно просто зібрати сили. Але в той же час вона показує, що може трапитись якщо повністю закритись та старатись сховатись від проблем...
Гра заставляє задуматись, а це неодмінно плюс.

Також залишаю відео початку гри нижче:
https://www.youtube.com/watch?v=m_1uzvz6Pac