Recent reviews by Strimchak

Ну, мені нравиться, як воно горить, всі суєтятся, каталоги присилають. Ну, люді в шокє, глаза аж вилазять у них. Ну, а мені це по приколу: дивиться, як усе вибухає, заморожується, здувається, а воно ж іще дужче горить. А я стою внизу і сміюся.

Still life це детективний квест, що розповідаю історії агентки ФБ�  Вікторії в 2000-х, та її діда Густава у 1920-х. Неймовірним чином виявляється що маньяк вбивця з хворобливою любов'ю до історії і мостів (треба ж який поширений типаж), що орудую в Бостоні, якимось чином зв'язаний з вбивцею, якого зустрів Густав у Празі. Цей детективний клубок тримає в напрузі до самого фіналу і однозначно заслуговує уваги. Але як і більшість квестів свого часу ця гра страждає від родової травми свого жанру - головоломок і пошуку предметів замаскованих під антураж. Більшість з них більш ніж доступні для розуміння і проходження без будь яких гайдів. Та є одна, one to rule them all... Я буквально ненавиджу пазл з приготуванням печива, може для нейтів спікерів його пройти легше (хоч і не вірю в це), але я закликаю всіх хто схоче його спробує, коли відчай та безнадія почне окутувати вас, просто скажіть собі - "Причина не в мені" і відкрийте гайд. В усіх інших аспектах це чудова гра, з доволі непоганою на свій час атмосферною графікою і шамром божевільного темного мистецтва.

Фінальна частина серії про Кірю зберігає всі ключові властивості своїх попередників, але нажаль не надто примножує їх. Можу рекомендувати лише якщо попередні частини вам сподобались. Безліч міні ігор, драматичний основний сюжет, комічні персонажі побічних міісій, рукопашні бої - все на своїх місцях, але через те що передісторії багатьох сюжетних героїв лежать в минулих частинах краще спробуйте Yakuza Kiwami чи Yakuza 0 щоб зрозуміти чи готові ви відправитись в подорож життєписом Кірю Кадзуми, фінальною зупинкою якої наразі є ця гра.
Мій узагальнений, максимально суб'єктивний топ після проходження:
1. Yakuza 0
2. Yakuza Kiwami 2
3. Yakuza Kiwami
4. Yakuza 4 Remastered
5. Yakuza 3 Remastered
6. Yakuza 6 The Song of Life
7. Yakuza 5 Remastered

Награвши в Cyberpunk 2077 30 годин вирішив додати свої сирі враження до купи інших. Будучи великим прихильником серії Witcher, і зовсім незнайомий з світом Cyberpunk 2020, я придбав гру керуючись виключно довірою до розробника. І зараз можу сказати що не даремно. Гра чудово грається і цікаво розкручує сюжетну складову, жаль, що через хайп, найменші огріхи в очах деяких гравців перетворилися в смертні гріхи. Не сумнівайтесь, гра заявлялась як ААА і нею вона і являється. Також мушу відмітити, що сеттінг не зміг мене повністю купити, я з задоволенням грав в останні Deus Ex і Shadowrun та читав Нейроманта, але я зовсім не фанат жанру кіберпанк. Так він цікавий, брутальний і таємничий, але в сердечко так і не попав.
- Сюжет. Ще важко судити але головні квести і ті побічні на які я потрапляв цікаві як сюжетно так і геймплейно, десь є варіативність, десь задіяння різних механік гри, і всюди є маса відсилок на все що тільки можливо. Я не зіткнувся з багами, які впливали б на проходження, тож тут без претензій.
- Найт-сіті. Величезне місто і його околиці дійсно відчуваються реальним місцем з різними районами, соціальною нерівністю, та людьми які намагаються знати своє місце в ньому. Все атмосферно і продумано. Сюжетні НПС мотивовані та не картонні. З негативного, нажаль несюжетні НПС не зовсім розумно себе ведуть, інтелект противників простуватий на середньому рівні складності, транспорт трошки дерев’яний, тож купувати його зовсім не хочеться, і вертикальність порою запутує в пошуку необхідної точки, як мене так і встроєний ігровий GPS.
- Зброя, броня та кіберчіпи. Приємно, зручно користуватись, є можливість крафта та апгрейта. Особисто я не фанат крафта звичайних речей, але покращенням зброї займаюсь часто. Особисто мені не вистачає якихось сетів броні чи чогось подібного, бо зараз тільки циферки впливають на мій вибір броні, а так хочеться збирати комплект грифона і шукати невистачаючі компоненти... а поки не довелося купувати нічого крім імплантатів та апгрейтів зброї.
- Ві. Для мене Ві як персонаж доволі пустий, можливо так на мене впливає майже повна відсутність кат сцен від третьої особи, можливо моя суб’єктивність, та я не можу йому співпереживавати так як Геральду, але грати за нього зручно, дерево навиків широке і впливає на варіативність проходження. Жаль відсутність кастомізації зовнішності, квартири, транспорту, інші дрібнички, які в інших іграх дозволяли відчувати зміни героя, не допомагають мені поріднитися з персонажем.
- Баги. Вони є, не все підгружається вчасно, не все спрацьовує як треба, та на гру це майже не впливає, і думаю це питання декількох патчів.
- Війна за українську локалізацію. Цей пункт з’явився після прочитання відгуків інших україномовних гравців. Я звичайно за українську мову, і поляки по-сусідські могли б і заморочитись, але коли я бачу негативні відгуки які базуються тільки на відсутності української починає припікати. Для аналогії:
Assassin's Creed® Odyssey – 15 мов, української немає;
Red Dead Redemption 2 – 13 мов, української немає;
Yakuza: Like a Dragon - 6 мов, української немає;
Kingdom Come: Deliverance – 12 мов, українська з’явилась буквально вчора (18.12.2020) зусиллями української комьюніті. Cyberpunk 2077 наразі має 18 мов на 9 день після виходу. Очевидно українська не пріоритетна для світових розробників і нагадувати про себе українцям потрібно та, знаючі які проблеми супроводжують випуск Cyberpunk 2077, можна і притримати свій національний гонор і підтримати братів поляків які намагаються створити достойний продукт.
- Моє перше враження - 8 кіберпротезів з 10, все-таки деякі кінцівки протезувати явно не слід)

� екомендую для ознайомлення, виключно з надією, що більша кількість гравців мотивує розробників зробити достойний продукт.
Сподобалась:
- сама ідея ремейку
- те наскільки більше місце початку гри порівняно з оригіналом
- можливість пошукати секрети, полазити там і тут
- ребрендінг Дієго повеселив
Не сподобалось:
- бойова система, зовсім не в дусі Готики
- спрощена система діалогів
- кольорова гама, схоже орієнтувались на � айзен та Елекс, та від Готики чекаєш іншого
- скрині відкриваються автоматично
- деякі косяки управління і графіки, та мабуть тізеру без них ніяк)

� озширена версія гри HITMAN™ з усіми витікаючими плюсами і мінусами. Та як не крути плюсів однозначно більше. Мені як давньому прихильнику серії приємно, що гра продовжує розвиватись і доповнюватись контентом, тож сподіваюсь на цьому розробники не зупиняться.

Чудова гра, проходив без оглядки на серіал чи книги і отримав величезне задоволення від сюжету, за яким не звертаєш уваги на всі недоліки і недоробки.

Коли придбав цю гру, я нічого не знав про неї, і в пролозі мене просто розтоптали і змусили починати все спочатку. Та як тільки я зрозумів що причиною цього є не тільки моя криворукість, а й філософії гри, гра відкрилася для мене як дещо неймовірне і унікальне. Ігровий процес з часом стає доволі одноманітним, але поодинокі боси не дозволять занудьгувати і розслабитись. Персонажів мало та всі вони так чи інакше важливі для сюжету, і за долею кожного з них цікаво слідкувати. Історія одна з найкращих на моїй пам'яті, а її подача доповнена чудовою музикою надовго закарбовується в пам'яті. � екомендую для ознайомлення всім, але судячи з статистики досягнень, на жаль не всі доведуть цю історію до кінця.

Gothic. Gothic never changes... А добре це чи погано вирішувати вам. Мені подобається.

Як давній прихильник серії придбав гру відразу після виходу і не пошкодував. Ігрова механіка чудова, локації різноманітні, допрацювали випробування та користувацькі контракти з Hitman: Absolution, їх стало значно цікавіше проходити. Цілі, що потрібно ліквідувати за заданий час тримали інтерес до гри майже весь рік доки виходили основні місії. Приємно, що розробники не закинули гру після завершення першого сезону, і не забувають про доповнення. Те ж видання Гра року не просто назва, а й додаткові місії та випробування. Ігрова механіка заохочує до пошуку нових шляхів, різноманітність величезна, після 40 годин гри, відчуваються, що ще багато чого не побачив і не спробував. Єдиним мінусом для мене стало те, що епізодична модель випуску не дозволяла повністю зануритись в сюжет, після майже кінематографічного Hitman: Absolution це особливо помітно. Це ж скоріше серіал з скрізним сюжетом, який потрібно було постійно собі нагадувати. Загалом для прихильників стелсу тут є все необхідне, для прихильників цікавих сюжетів, найкращий час для покупки, всі епізоди можна пойти відразу і насолодитись історією в повній мірі.