Recent reviews by BondD

На вашій вечірці нудно й сумно? Не біда! Вам допоможе велика банка води і Юппі телевізор чи монітор з великою діагоналлю і Moving Out.
Ця весела кооперативна гра познайомить вас з буднями компанії, що займається перевезенням меблів і різного мотлоху з квартир клієнтів невідомо куди. Бо ігровий процес зосереджено виключно на перенесенні майна з будинку чи якоїсь території на вантажний транспортний засіб. Можливо ми і не вантажники, а замасковані грабіжники - але така думка може прийти до вас лише набагато пізніше, бо під час гри у вас навряд чи знайдеться хвилина, щоб задуматися про такі високі матерії, як: "куди це все вивозиться". Вас будуть хвилювати лише більш нагальні питання, такі як: "куди прилаштувати цей торшер, щоб все влізло до вантажівки", "куди цей йолоп тягне сам диван, якщо я його чекаю на кухні для перенесення холодильника" чи "трясця, знов розбили телевізор - не бачити нам золотої медалі за проходження цього рівня".
Здавалося б, такий тривимірний аналог тетрісу мав би швидко набриднути. Але інтересу додає необхідність якось пропхнутися з різними предметами через двері, вікна, балкони, швидкісні траси, річки з крокодилами чи відкритий космос. Ще й розробники додають адреналіну вводячи усілякі сторонні фактори, такі як привиди чи ті ж крокодили. Вже це одне додає грі багато фану. Але найцікавіше це, власне, взаємодія між гравцями. Бо великі/важкі предмети можна самостійно перенести лише у одиночній грі. А якщо гравців більше, то вже саменький ліжко не потягнеш - вийде дууууууже повільно, ще й на вантажівку не затягнеш. Треба хапатися разом і волокти...
Волокти зазвичай виходить у різні сторони. Один гравець кричить "давай у вікно", другий "та через двері швидше буде", а всі навколо регочуть, бо милі екранні персонажі раптом отримали буйні характери і їх хаотичні кружляння будинком супроводжуються гарячими суперечками і радісним лементом. Можна ще й ляпасів один одному навішати. У грі. Та процес пакування і перевезення вони не пришвидшать, лише дадуть можливість "скинути пар" у рамках гри.
Загалом гра дуже цікава та підходить не тільки для розваг на вечірках, а й розрядки з друзями після робочого дня (бо можна їх запросити через Remote Play). І хоча за графікою Moving Out виглядає показово дитячою, та геймплей у ній цілком дорослий. Тож можна гратися у неї з дітьми, і не відчувати себе дурником що забавляється з дитячим брязкальцем. Однозначно гарний вибір для сімейної ігрової бібліотеки, та й взагалі чудова гра.

Цікавий варіант комп'ютерної колекційної карткової гри, у якій важливо не тільки побудувати вдалу колоду з дієвими техніками взаємодії заклять і істот, але й швидкість реакції та уміння миттєво пристосовуватися до змін на полі бою. І якщо спочатку це була лише дуельна гра, то зараз тут є чим зайнятися окрім простого тероризування гравців у лобі. � озробники вкладають багато сил та часу у те, щоб з кожним днем ця гра ставала все цікавішою - це плюс і для гри і у карму розробникам.

Дуже цікава аркада. Об'єднуючи у собі декілька міні-ігор з різними механіками, вона вирізняється серед конкурентів маленькими, але дуже несподіванними допвненнями до ігрового процесу. Наприклад, якщо у звичайних ритм-іграх треба натискати кнопки що прив'язані до відповідних ліній (струн), то тут клавіші прив'язані до блоків/нот, які можуть спускатися по будь-яким з наявних ліній (струн). Тобто ця аркада потребує удвічі, утричі, вдесятеро більше уваги для вдалого проходження рівня.

Just Cause 3 з одного боку став для мене розачаруванням, а з іншого - своєрідним відриттям. Можна було б на цьому зупинитися і нагнати загадковості, але сьогодні у мене настрій потреревенити. Тож...
Зразу зазначу, що я свого часу дуже вподобав другу частину Just Cause. Відкритий світ, цікаві завдання (не всі), військові бази, захоплення яких іноді було навіть цікавішим за завдання. А головне, що існує просто величезна купа варантів, як перетворити навколишню ідилію у вогняний хаос. По усім цим параметрам, третя частина стала ще краще. Більший світ - мапа у декілька разів більша за Панау. Більше завдань - додали систему швидких, такби мовити, контекстних завдань, які пропонуються, якщо по дорозі зустрівся якийсь наш заручник, чи ворожий агент (варіантів там з десяток). Більші за розмірами бази, які складніше захоплювати. Більше варіантів знищення ворогів та організації хаосу. До того ж додалися цікавий шар секретів - закинуті телепорти, приховані печери, таємничий культ бика і ще багато усіляких цікавинок.
Звучить привабливо, егеж? Але уся кя красота спотворена чимось, під назвою денуво. Це протизламна система, яка працює як віртуальна машина, у якій і запускаєься гра. Якщо драйвер якогось компоненту системи не оптимізовано під апаратну віртуалізацію - ви отримаєте завищені вимоги для запуску гри, постійне переповненння пам'яті (навіть якщо її у вас 64 гб - на це знадобиться трохи більше часу), лаги та незрозумілі вилітання. Як то кажуть - усе для клієнта.
Зважаючи на вік гри, можна було б полегшити життя тим, хто її все ж придбав, та випустити оновлення що позавляє її (та гравців) віртуальних кайданів Денуво. Це дозволили б усе ж нормально у неї грати. Бо, незважаючи на час "гри" на таймері Стім, нормально пограти мені вдалось десь десять годин і на чужих комп'ютерах. А так більшість мго ігрового часу це лаги.

Надзвичайно гарна гра, як за сюжетом, так і за музичним оформленням. Драйв, гумор та метал надовго затягнуть вас у цей дивний потойбічний світ. Особливої пікантності цій грі додає зустріч з віртуальними уособленнями відомих музикантів. Оззі Озборн, Леммі Кілмстер, � об Халфорд, Літа Форд і багато інших музичних легенд перетворюють гру на фатосмогоричну подорож зі хзнайомими і улюбленими героями. Ще одна цікавинка - це ваше камео, мйстерно зігране актором Джеком Блеком.
Але досить читати мої розмірковування - завантажуйте гру і пірнайте у вир пригод.

Один з найзахопливіших синглів серед ігор схожої тематики та жанру. Пустеля, засніжені гори, джунглі - нам не дають засумувати й на хвилинку. До того ж і робота сценаристів дуже вдала. Наші супутники такі яскраві та виразні, що вважати їх звичайними коп'ютерними бовванчиками що тільки заважають можна лише до того моменту як вони вперше заговорять. О, ці дружні підзужування та беззмістовні балачки... як вони пожвавляли моменти затишку між сутичками з ворогом. Що сказати? Дуже гарна гра.

Запустил чтоб нападали в стим карточки, проторчал в игре 9 часов. Что тут еще сказать.

Сингл - аркадная фигня пробегаемая часов за шесть. � усскую версию лучше даже не ставить, так как озвучка долбанутая на всю голову - один персонаж может говорить через фразу голосами двух разных актеров. Сюжет убогий. Геймплей - штамп на штампе и штампом погоняет.
Мультиплеер так себе. Не хватает позиционного противостояния.

Одна из лучших "песочниц". И фана в ней много.