Recent reviews by femboys ate my dad

Ком'юніті розділяється в думках щодо цього ДЛЦ. Загалом я все таки вважаю, що videocult зробили крок в правильному напрямку. Це доповнення змогло подарувати мені ті відчуття загубленості, які дали мені перші години гри, а це вже багато чого варте. Але там де вони зробили п'ять кроків вперед було також зроблено 2 кроки назад з "цікавими" геймплейними рішеннями.

Вперше за 8 років ми отримали контент від розробників оригінальної гри(з підвохом). Перше доповнення Downpoor яке складалося з фанмейд кампаній і фокусувалося на нових різнокольорових слизекотиках і їхніх історіях посеред махінацій минаючих богів, тоді як The Watcher повністю зосереджується на дослідженні нових, повністю непов'язаних регіонів. Для людей як я, хто початково захопився цією грою через заплутаний і загадковий новий світ це мало б бути 100% хітом, але є декілька нюансів.

Всі нові локації які були зроблені спеціально для цього ДЛЦ прекрасні, в деяких моментах перевершуючи все, що ми раніше бачили. Але хтось і навіщось вирішив, що додати до ростеру локацій Aether Ridge і Coral Caves було хорошою ідеєю. Ці регіони були початково фанмейд, потім поділені на секції та додані як "нові регіони." Варто ще додати, що Aether Ridge має секції з найбільш дратівливими механіками у всій грі. Загалом досліджувати нові локації було цікаво, але неприємний післясмак залишився.

Тут в нас є лише один слизекотик з однією кампанією та двома можливими кінцівками. Я постараюся уникнути спойлерів, до самого ДЛЦ, але без спойлерів до основної гри не обійтись. Першу кінцівку отримати доволі не складно, і все що вимагається від гравця це досліджувати локації і шукати в них Ехо, щоб потім в кінці відкрити прохід до "фінальної" локації. Щоб потрапити до неї потрібно до дечого додуматись і мені трохи соромно, що в мене це зайняло стільки часу, що я був залочений між останнім(найвищим) і передостаннім рівнем карми, щоб до мене дійшло що від мене хоче гра. Перша кінцівка це хайлайт історії гри, що заставила мою щелепу відвалитися від афігу, що я думав буде неможливо зробити після сотні годин проведених в цій грі. На рахунок отримання другої кінцівки - це кошмар. Щоб нічого сильно не розкрити, в мене було 0 прогресу до досягнення другої кінцівки коли я отримав першу, бо я банально не знав про існування однієї механіки. Тому мені довелося з нуля обходити всі регіони, і це не було дуже весело, бо я не знав необхідних критеріїв для того, щоб мені зарахувало прогрес. І ці 20 хвилинні секції з триманням лівої стрілочки... Не хочу про це згадувати. Сама кінцівка дуже цікава і мені вона сподобалася, але вона також відчувається незакінченою, розробники казали, що планують ще оновлення до ДЛЦ, тому поки що давати остаточне твердження важко.

James Primate не перестає радувати унікальним музичним супроводом для унікальної гри. 3 години нових саундтреків, які задають незабутню атмосферу для локацій.

(напевно єдина гра яка може мати такий розділ)
Було додані нові види ящірок, нові маленькі і великі створіння, які чудово вписуються в екосистему та природньо взаємодіють один з одним. БІЛЬШІСТЬ з них є хорошим нововведенням, за ними цікаво спостерігати та взаємодіяти. А ще є сарана. Хоч сама механіка є цікавою, але загально вони жахливо вписані в екосистему регіону. Вони ігрнорують всіх інших створінь і взаємодіють лише з тобою, що тільки ще більше дратує коли ти від них помираєш. Логіки тут взагалі немає, вони навіть ігнорують закони фізики які ставить перед тобою гра (вони бачать слизекотика коли він знаходишся в іншому вимірі і можуть його там вбити). Ну і як не згадати моїх улюблених коралових крабів, які можуть повністю заблокувати тобі прохід і тобі не залишається нічого як змиритися і прийняти свою долю. Вони ігнорують списи, їх неможливо торкатися і вони можуть тебе застанлочити до кінця цикла, щастя і здоров'я тому, хто вирішив що це хороша ідея наспавнити їх цілу кучу в водних регіонах і зробити їхнім головним поведінковим механізмом це скупчуватися і критично важливих проходах.

Підсумовуючи, я вважаю що ДЛЦ варте своїх грошей та часу, більше рейн ворлд контенту з тими самими захоплюючими дух краєвидами і жахами, що перевершують людське розуміння. Якщо ви очікуєте звідси більше контенту схожого на Downpoor, вам варто подумати двічі перед покупкою, але якщо вам не вистачає цього давно забутого відчуття від першого проходження Вижившого, то я вважаю, ви не будете розчаровані.

8/10

Високотемповий геймплей, який вимагає від тебе точних і швидких дій, успіх і невдачу відділяє твоє вміння швидко думати в критичних ситуаціях. Давно мені гра не давала стільки дофаміну і адреналіну від освоєння її ігрових механік. Вона затягує і не відпускає, награв в демку 10 годин, це найбільше часу скільки я провів в будь якій демо версії. Гра до біса реіграбельна з купою контенту, декількома режимами і різними рівнями складності. Обожнюю ігри про лазіння, і ця одна з найкращих

9/10

Навіщо платити 70$ за ААА шлак, якщо існують такі безкоштовні інді шедеври?

Одна з найгірших ігор в які я коли-небудь грав

Jun Maeda sweep

For now English is only available on the launcher version, so if you don't know Japanese I recommend you download the launcher from the official website and get the game there

This game reminds me of Doki Doki Literature Club, as in "Crazy b*tch tries to trap you in a video game for all eternity." While DDLC excels in innovation, MiSide shines in its presentation. From atmospheric music to overly cutesy and almost unsettling visuals, everything here is top-tier. Despite being a short story, it still manages to grip you with its tense narrative that sometimes makes you reflect on your life choices with its smart social commentary. Definitely worth the buck.

9/10

Gleba changes a man

10/10

Опис на сторінці Steam прекрасно описує суть гри. Ви - Lea, німа дівчина, яка втратила свою пам'ять і намагається повернути її через сесії в віртуально-реальній грі CrossWorlds. CrossWorlds знаходиться на реальній планеті, яка була тераформована для створення гри в реальному житті. Такий собі парк розваг для багатих, де люди можуть купити собі аватара в який можуть завантажити свою свідомість і відчути справжній смак пригод. Більше я не скажу, щоб випадково нічого не заспойлерити, але цей сетинг своєю унікальністю дає дорогу для дуже цікавих ідей, які нечасто побачиш у інших медіа, бо передати відчуття того, яке ти маєш граючи у відеогру, найкраще вдається(ви не повірите) граючи у відеогру. Завдяки такому хорошому підґрунтю, ми маємо чудову історію яка заставила мене перейматися за персонажів і неодноразово шокувала своїми поворотами сюжету.

Геймплей тут неперевершений. Найкраще що я грав в ізометричному жанрі. Бої тут швидкі і динамічні, в більшості з яких доведеться поєднувати як дальні, так і ближні атаки в комбінації з елементальною системою(яка складається з 4 елементів, що відкриваються впродовж гри), змінюючи свою стихію на льоту, підлаштовуючись під супротиви ворогів, і також не забуваючи про класнючі стихійні прийоми які потребують заряду sp, який можна накопичувати завдаючи шкоду. До любого супротивника і бою є безліч різних підходів і кожен може знайти плейстайл який припаде йому до душі. Єдине, розчаровує варіативність монстрів, розробники люблять реюзати асети, перефарбовуючи їх в іншу кольорову палітру, щоб ніби то показати, що це сильніша версія того ж моба.

Локації тут в основному дотримуються структури: Відкрита локація->місто/поселення з квестами->данж(підземелля). Данжи в основному складаються з купи пазлів, декількох кімнат з мобами і вишенькою на торті в вигляді фінального босу данжа де гравцю доведеться застосувати навички, які він використовував для вирішення пазлів раніше. Пазли тут доволі складні, що в багатьох гравців викликає змішані почуття і є великою частиною чому люди ставлять цій грі негативні відгуки. За всю гру мені довелося гуглити проходження єдиного пазлу в DLC, і то це через те, що я довго тупив. Якщо ви не боїтеся випробовувати свої когнітивні здібності або любите складні виклики, ви почуватимете себе як вдома.

Музика тут також на рівні. Видно, що композитори черпали натхнення зі старих � ПГ і я змушений сказати, що в них вийшла доволі віддана інтерпритація. Описувати її немає сенсу, краще просто послухати. Мої улюблені це Shizuka, Travelling Together, Escape Again, Basin Keep.

Також під кінець хочу попередити, що ця гра доволі складна і скоріше за все не підходить для казуальних гравців. Фінальний бос ДЛЦ зайняв в мене майже 2 години часу, тому майте на увазі. В налаштуваннях є опція пониження складності, але я нею не користувався тому не скажу наскільки вона допомагає.

Цей відгук був написаний вже півроку після проходження гри, щоб уникнути недавнього упередження, бо після проходження гри в мене було багато емоцій. В ретроспективі, сюжет під самий кінець трохи просідає, в ДЛЦ деякі персонажі занадто швидко оговтуються від попередніх травм, і мене не в хорошому сенсі здивував антагоніст. Але навіть не зважаючи на це Radical Fish Games вдалося створити гру, яку можна занести до колекції культових інді ігор, на рівні з Undertale та Stardew Valley і я з нетерпінням чекаю їхнього наступного проєкту Project Terra.

9/10

Гра року

Жінка мрії

Грандіозний витвір мистецтва уникає будь-яких спроб описати його

Я можу годинами хвалити процедурну анімацію створінь, багатошаровий саундтрек, який реагує на гравця та його оточення, мувмент персонажа, для опису якого ком'юніті створило документ на 91 сторінку, лор світу, що поєднує буддистське духовенство з біоінженерними гіперструктурами, але не бачу в цьому сенсу.

Все таки, витвір є набагато більшим, ніж сума його частин