Найбільша збірка українських оглядів в Steam

https://test-steamproxy.haloskins.io/steamstore/app/2515020/FINAL_FANTASY_XVI

Жанр: � ольовий бойовик, Японська рольова гра
Дата виходу: 17 верес. 2024
——————— | Автор | � ецензія | Куратор | ———————

FINAL FANTASY XVI - Японське темне фентезі.

Пролог:
FINAL FANTASY це одна з найунікальніших ігрових серії, яка супроводжує гравців ще з далекого 1987 року, і яка на цей момент налічує вже понад 30 ігор. Та унікальність цієї серії не закінчується її довголіттям, а полягає в самих іграх, де майже кожна частина Фінальної Фантазії це повністю окрема гра, що сюжетно не пов’язана з іншими іграми серії та чиї події відбуваються у власному світі. Натомість ідентичність серії формується стилем та окремими елементами, що незалежно від історії чи сетингу присутні в кожній грі серії. Таким чином не важливо яка цифра йде після назви, й хоч це плутає, та дає змогу зануритись в цю серію з абиякої частини, яка припаде вам до душі. І сьогодні ми розглянемо 16 Фінальну Фантазію з основної лінійки серії.

Краса кристалів:
Чимало японських � ПГ мають проблеми з тим, щоб поспівати за тенденціями розвитку візуальної складової. Через що останні або виглядають застаріло вже на момент релізу, або завдяки стилізації здатні частково протистояти часу. І FINAL FANTASY XVI в цьому плані стала доволі компромісним, але ще одним кроком Square Enix в спробі порушити цей дуалізм. Завдяки чому гра виглядає справді красиво, а моментами навіть й заворожливо. Так в катсценах гра прям вихваляється своєю візуальною потугою. Й хоча певна вже класично притаманна японським рольовим іграм мінімалістичність в деталізації оточення тут теж присутня, все що на думку авторів має привертати увагу та бути в її центрі пророблено дуже добре.
Однак все має свою ціну, й у випадку спроби розірвання візуальних кайданів жертвою стала технічна складова. І якщо багів, як візуальних, так й ігрових я не зустрів взагалі, то оптимізація тут фактично що відсутня. Точніше вона любить бути при смерті й час від часу впадати в кому. Так гра страждає від просто недопустимих статерів та просідання кадрової частоти. Які інколи не зрозуміло з чим пов’язані. Оскільки частіше всього вони відбуваються не в самі активні по візуальному наповненню ігрові сегменти. Та навіть так, стабільна кадрова частота для мене була скоріше винятком, ніж даністю. Й хоча в геймплейно орієнтованих сегментах кадрова частота здебільшого мала некритичні піке від 70 до 50 кадрів, яке просто дражнили мене своєю наявністю. То в деяких катсценах, в яких кадрова частота й так за замовченням закріплена на 30 кадрах, падала до неймовірних 15 кадрів, що звісно ж псувало досвід їх перегляду.

Пручання долі:
На щастя, під час ігрового процесу кадрова частота більш стабільна й не має обмеження. Що добре, оскільки ми маємо діло хоча й не з першою в серії, але Фінальною Фантазією з повністю динамічною бойовою системою. В якій ми будемо битися не тільки як людина, а і як могутній Айкон, колос, що є вираженням певної стихії. Й вона безумовно є сильною складовою гри в яку було вкладено чимало зусиль. Так в людській подобі ми маємо слешерну боївку, в якій ми можемо робити декілька комбо, станити ворогів й класично для усіх слешерів, підкидувати ворогів, задля красивого повітряного комбо. Натомість щоб самим не стати подушкою для биття, ми маємо звичайне й ідеальне ухилення та контратаку, це коли ми б’ємо ворога в ту ж мить, коли він замахується. Цей набір можливостей доповнюється різними навичками, які ми отримуємо в міру проходження гри, та можемо розблоковувати для використання. Кожна з них може бути корисна у свій час та кожна з них виглядає справді красиво. Однак в цій бойовій системі є на мою думку слабка ланка, й це прогресія. Так її основою є саме відкриття нових навичок, оскільки крім цього, гра здатна запропонувати хіба що збільшення циферок тою чи іншою мірою. А деякі пізні навички навіть в базовій формі є сильнішими за більш ранні.
Винятком можуть стати хіба що деякі побічні завдання, винагорода за які може бути вагомим покращенням, як от, наприклад більше лікувальних зіль, або покращення їх ефективності. Через це, в певний момент гри я почав ігнорувати не сюжетні бійки у відкритому світі, які на жаль є основним його наповненням, оскільки вони стали просто скучними для мене. Й на превеликий жаль в грі бої це десь 80% того, що може запропонувати гра. Так якщо переходити до того, що ми будемо творити у відкритому світі, то тут окрім не обов’язкових битв, унікальних цілей для полювання та додаткових завдань більше нічого немає. Хіба скрині, в більшості з яких будуть ресурси для покращень або крафту. Натомість з цього всього виділяються унікальні цілі, оскільки це часто міні боси, бої з якими приносять чимало задоволення. Напротивагу їм тут виступають додаткові квести, які в більшості випадків є піди поговори, побийся, принеси, передай або комбінацію з чогось тут переліченого. Й більшості з випадків, саме в ігровому плані це жах різноманітності, що викликає бажання пропускати їх, або хоча б пропускати діалоги. Але чому, що то, що інше є помилкою ми поговоримо трошки пізніше.
Натомість бої з босами це одна з тих речей в цій грі, заради якої ви б мали хотіти зіграти в цю гру. Оскільки помітно, що саме в них пішли чимало зусиль та ресурсів, яких не вистачає тому ж не центральному ігровому вмісту. В них чудово себе розкриває, як бойова система, так і гравець, що має можливість реалізувати підібраний білд. Натомість бої в формі Айконів подарують досвід битви величезних колосів під неймовірно круті треки та хоча й простим, але за бажанням в міру глибоким бойовим досвідом.
Підсумовуючи, варто сказати, що гра в цілому не є важкою, а якщо у вас буде таке бажання, ви можете її спростити ще більше. А от щоб ускладнити гру, її на жаль доведеться пройти як мінімум раз, та відкрити Нову Гру+, де вас чекатиме Фінальний рівень складності.

Падіння старого світу:
Однак не єдиним ігровим процесом виділяється Фінальна Фантазія. В цілому японські ігри, які роблять хоча б частковий опір на сюжетну складову часто мають видатний або хоча б непоганий сюжет. І на мою думку FINAL FANTASY XVI є такою грою. Тому розгляньмо те, чим гра виділяється з першого погляду, сеттинг. В серії Фінальної Фантазії є чимало ігор в різних піджанрах фентезі, й 16 виділяється серед них тим, що це Темне Фентезі. Хоча й не таке темне, як традиційно асоційовані з цим піджанром твори. Однак будьте готові до історії, в якій є відчай, смерть та жорстокість. Гра не цурається вбивати персонажів, та демонструвати жорстокість цього світу, й хоча це все не позбавлено японського колориту, що може частково призвести до місцями певної передбачуваності подій. Все ж історія зможе вас як заінтригувати так й здивувати. Й особливо це стосується побічних історій, що доволі незвично, як для японської ерпг, де частіше за все більшість побічних завдань позбавлені сюжетного наповнення взагалі. Так додаткові завдання, хоча в ігровому плані несуть більше ціль давати вам досвід для комфортної гри, натомість бувши в ігровому плані доволі скупими на різноманіття. В сюжетному ж вони часто надають дуже важливий контекст того, що це за світ і який він є насправді. А деякі ж побічні завдання мають справді важливі історії, без яких основний сюжет не чіпляв би за душу так сильно.

Фінальні думки:
Підсумовуючи, FINAL FANTASY XVI це справді крута гра, яка здатна вам запропонувати непоганий та красивий ігровий досвід з дуже гідною історією. Але це все під покровом поганої оптимізації, відсутності різноманіття в ігровому процесі та пустого, фактично декоративного відкритого світу. Однак навіть так, я б все ж рекомендував як мінімум спробувати гру, оскільки за перші 2 години ви орієнтовно зрозумієте, що на вас буде очікувати як в ігровому плані, так й плані стабільності вашої частоти кадрів. Й не забувайте, що якщо вас зацікавила якась гра з серії Фінальних Фантазій, то не бійтесь цифри в назві, оскільки в цій серії це всього лише нумерація. Й вона не повинна мішати якійсь з цих безумовно крутих японських екшн рпг стати для вас першою в серії, як ця стала для мене.

———————————— | НКО | ————————————